Як створювати експертний контент у В2В

Стаття резюмує стан експертного контенту на хай-тек і промислових ринках в Україні, і знову ми говоримо про мобілізацію маркетинг-директорів і лідерів компаній за конкретними напрямками дій.

 

Загальна картина за попередніми роками

Експертний контент – як аналітичні статті та звіти, білі та е-книжки, кейс-стаді та успішні історії, практичні керівництва, демо-продукти, – традиційно стоїть як найцінніший у всіх західних опитуваннях і звітах. Картина та сама й у нас – відповіді на запитання “куди рухаються ринки та споживачі”, “у чому головні проблеми”, “які рішення найефективніші” або “як працює інновація…” та “що це дало в конкретному прикладі”, – традиційно містяться у зазначених вище видах контенту.

Опитування та бенчмаркінгові звіти Міжнародної маркетингової групи та B2B Ray (тут останній за 2016 рік) говорять про наше відставання. Якщо на Заході маркетинг компаній цілком серйозно розглядає вищевказані засоби як головні в завданнях генерації та вирощування лідів, а також поліпшення сервісу – у нас ці види на останніх місцях у практиках маркетингу.

Зрозумілі загалом і причини, вкажемо 2 головні:

  • Низька культура і зрілість маркетингу B2B пізніше за своїх колег з В2С переходять в онлайн, але розуміння відмінностей ще слабке, багато ще спроб копіювання 1:1 з В2С та зростання кількості контенту загалом стає скоріше спамом, ніж засобом залучення споживачів.
  • Слабо розвинені практики лідогенерації через онлайн – подібно до своїх колег із В2С, B2B компанії досі намагаються залучити ринки через рекламу або спамоподібні розсилки. Методи обліку, контролю стану, вирощування лідів тощо – присутні у рідкісних компаній, – тому й немає попиту на лідоутворюючий контент. У більшості досі не визначена відповідальність у маркетингу за генерацію лідів. А далі все традиційно – немає бюджетів, немає навчання тощо.

Парадоксальна і сумна в цьому плані ситуація серед західних фірм. Маючи в себе в материнських компаніях тонни цінного контенту (того самого – лідоутворювального), компанії практично не приділяють уваги його перекладу на українську та активному просуванню через свої канали тут. Причина та сама – продакт-менеджери не мають у своїх KPI цілей з лідогенерації. А крім них, грамотно перекладати та просувати подібний контент практично нікому.

Протягом 5 років ми намагаємося впливати на різні B2B ринки з метою зміни ситуації та зростання цієї культури. Загалом ми бачимо прогрес – насамперед, серед самих B2B агентств (маркетингові дослідження, тренінги, консалтинг, диджитал-агентства тощо), а також представників хай-тек ринків, які виходять на глобальні світові ринки. Однак, за 5 років рух дуже слабкий серед місцевих виробників і більшості місцевих вендорів. Якщо “контент – це король”, то найчастіше він просто голий, і свідоцтв цьому маса в кожному сегменті B2B ринків.

Чи змінюється картина у 2017?

Результати свіжого дослідження “Smart Marketing for Engineer 2017”

Спочатку наведемо ще 1 свіжий звіт – саме в галузі інженерних компаній. У світі є чимало організацій, що спеціалізуються на питаннях маркетингу для інженерів. Одна з них – американська Trew Marketing. Згідно з їхнім опитуванням 2017 року по Європі – ось що європейські інженери вважають найбільш корисним (релевантним) для себе:

  1. Інженери віддають перевагу компаніям, які регулярно виробляють контент – особливо це тренд у молодих людей.
  2. Попереду за популярністю – саме експертний контент, рис.
  3. Сайти вендорів дуже сильно впливають на імідж і сприйняття бренду

Але найголовніший висновок – усі процеси закупівель зміщуються в онлайн. Пошукові запити та сайти вендорів – найцінніші джерела. Інженери віддають перевагу пошуку онлайн і читають контент до того, як спілкуватися з представниками вендора. Більшість етапів процесу закупівлі зміщено в онлайн. Інженери роблять, як мінімум, 3-4 взаємодії  онлайн до розмови з вендором. Час 48 годин після 1-ї взаємодії критичний для розвитку відносин. Респонденти очікують почути хоча б “дякуємо” – за інтерес до свого бренду. Після – інтерес різко падає.

Загалом, картина та сама, про яку ми говоримо роками. І якщо складні інженерні ринки дещо запізнювалися щодо інших B2B-В2С сегментів, різниці зараз практично немає. У них.

Але що ж у нас? Наші регулярні опитування споживачів у межах клієнтських проєктів практично 1:1 ідентичні цій картині. Наші інженери так само дедалі більше зміщуються в онлайн, вважають за краще гуглити, і шукають цінний контент. Але чи змінюються постачальники та вендори? Чи враховують вони ці зміни у своїх тактиках маркетингу і продажів?

Що відповісти, давайте подивимось на результати свіжого конкурсу “Індустрія 4.0 в Україні”.

Головні висновки щодо конкурсу 4.0 у сфері маркетингу

За умовами конкурсу, номінанти представляли короткі описи та презентації, які мали доводити цінність інновацій (= технологій 4.0) для споживачів. 5 переможців показали пристойний рівень презентацій, а ще – розвинені, сучасні сайти. Однак загалом, по всьому пулу конкурсантів (27 фірм) є спільні помилки:

  • Дуже слабкий фокус на споживачах – одиниці змогли ясно уявити “в чому проблема”, яку вирішує інновація.
  • Лише 2 фірми ведуть блог і стільки ж – мають кейс-стаді. Завантажувані сучасні білі книги чи гайди – не виявлено.

Головний висновок звіту журі – експертний контент, що представляє цінність для споживачів і яскраво демонструє реальні конкурентні переваги, пропонують не більше 5% технологічних інноваторів.

Якщо згадувати цитату гуру менеджменту Пітера Друкера – “для успіху в бізнесі важливими є лише маркетинг та інновації, все інше – витрати”, – то наявність якісного маркетингу в цьому прикладі скоріше під питанням.

Звісно, у нас є і багато кращих прикладів. І щорічна конференція з контент-маркетингу їх регулярно фіксує. Однак ще раз. Цих найкращих прикладів, як і раніше, одиниці, і загальна картина по B2B сегментам змінюється слабо.

Якщо брати ширше по просуванню в цій галузі (4.0 – про яку “гуде” весь світ), то, попри наявність в Україні всіх провідних західних брендів, ми також не можемо знайти експертного освітнього контенту, адаптованого до місцевих ринків. Натомість – ми бачимо безліч “легких” статей і новинного контенту, що показує, якими швидкими темпами все розвивається “у них”. Тут тон і темп задають журналісти та навіть піарники громадських організацій.

Однак перший досвід просування цих технологій на місцевих ринках свідчить, що подібний контент практично не впливає на статус-кво технічних керівників (тобто справжніх ОПР-ів). Більшість із них, як і раніше, вважає 4.0 “мантрами”, “піаром” і “чистим маркетингом” – і, звісно, в гіршому сенсі цих слів. Чому? Та все тому ж – інженери довіряють вагомим аргументам і деталям, які їхньою мовою пояснюють “як ця штука працює”. А “мантри” – це для дилетантів.

Саме тому роль і якість експертного контенту в просуванні інновацій не можна недооцінювати.

Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) дає глибше пояснення причин відсутності освітнього контенту. Справа не тільки в “поганому маркетингу”. Власне, зруйнована або сильно деградувала сама система технічної освіти, підготовки та розвитку фахівців, створення справжньої технічної еліти за різними сегментами хай-тек:

  • за винятком ІТ-галузі, у нас ніде системно не готують продакт-менеджерів – однієї з ключових спеціальностей для масових інновацій.
  • освітні програми більшості ВНЗ сильно відстають від вимог ринку.
  • практично зникають великі підприємства, що мають повні та серйозні цикли R&D – тоді, як малий бізнес не має коштів для розвитку в цій галузі.
  • фахівці на підприємствах користуються старими ДСТУ минулого століття.
  • рідкісні галузеві асоціації-спільноти культивують – розвивають високі проф. стандарти, які відповідають світовим.

Простіше кажучи, це називається професійна деградація. Звідки в такому середовищі бути сильним експертам чи експертній спільноті? Саме тому АППАУ докладає величезних зусиль для змін за всіма вищезазначеними елементами, що утворюють фундамент професійних стандартів. І звідки вже може виходити освітній, експертний та інші контенти.

Зрозуміло, однак, що це марафон. Що з цього вже виходить, який інший кращий досвід інших асоціацій і фірм у створенні експертного контенту, які є кращі практики для швидких перемог, що їх маркетинг уже може брати на озброєння, – розглянемо у 2-й частині цієї статті.

Чек-лист за системою ключових повідомлень та УТП

Продовжуючи тему чек-листів, розглянемо питання створення сильних ключових повідомлень, основного елемента маркетингових комунікацій у будь-якій області. Ми часто пишемо, що положення в цій галузі в B2B скоріше плачевне – в той час, як маркетинг не може впоратися з адаптацією повідомлень до швидкого середовища, продажі продовжують на своєму рівні «винаходити» багато речей, які, здавалося б, давно повинні бути зафіксовані в організації.

Головні причини такого стану, на наш погляд, дві. З одного боку, справа звичайно в (досі) низькій культурі маркетингу вітчизняного B2B, але з іншого – у спрощенні та навіть вихолощуванні концептуальних положень і методик, як потрібно розробляти систему маркетингових повідомлень для B2B. Простіше кажучи, маркетологи надто спрощують картину та надто копіюють методи В2С і які, звичайно ж, не працюють у складних видах B2B.

Продовжуючи тему стандартів B2B, яку ми розпочали наприкінці 2016 році, ось наш чек-лист на систему ключових повідомлень та короткі до нього коментарі.

Загальний перелік зон контрольних точок виглядає так:

А. Фундамент УТП

Під «УТП» (Унікальна Торгова Пропозиція) ми тут розумітимемо комплекс УТП різного рівня – від пропозицій цінності компанії до УТП на окремий продукт. Тут потрібно перевірити наступні точки:

Про перші три пункти не багато коментуватимемо – зазвичай ця класика добре викладена у всіх підручниках, і всі консультанти наполягають на тому, щоб починати стратегії та повідомлення саме з цього. Ми визнаємо, що це, звичайно, потрібно. Однак те, що ми бачимо в реаліях, насторожує – на цьому всі й зупиняються. Тим часом клієнтам найменше потрібні високорівневі повідомлення про цінності бренду – їм потрібно розуміти, що ви пропонуєте в контексті їхньої ситуації. І мова про конкретні речі, які часто виходять за межі коммодитизованих продуктів – мова про інші елементи цінності, і сприйняття яких сильно залежить від того, на якому етапі свого циклу закупівлі знаходиться клієнт. Це можуть бути комерційні та фінансові умови, рівень логістичної та сервісної підтримки, програма лояльності, спец. пропозиції щодо інновацій чи допомоги у розвитку бізнесу тощо.

Навчитися постійно заглиблюватися у контекст – загальноринковий, і навіть конкретної угоди типового клієнта – величезний виклик маркетерів і продавців більшості ринків B2B. Найчастіше – навіть не усвідомлений. Саме тому ясні акценти на елементах загальної пропозиції цінності, і розуміння – мислення моделі залучення в рази важливіші, ніж загальні положення про бренд, що служать хіба що з метою піару.

В. Процеси розробки УТП

Тут ми входимо в комплекс методик і технік, які потрібно регулярно застосовувати – й насамперед спеціалістам відділу маркетингу.

 

 

Базова та ключова річ для розробки якісних повідомлень, а також контенту – це персона покупця (buyer persona).

Тут є свої пп, у які ми заглиблюватися зараз не будемо – це окрема тема. Але скажемо тільки, що концептуально методики визначення персони покупця – тим більше в системі мультиканальних продажів у зоні СНД знаходяться на зародковому рівні. Примітно, що на конференціях з контент-маркетингу, які останні 2 роки ми та колеги з В2С проводимо в Києві, тема взагалі не звучить. І ми даремно намагалися знайти та залучити експертів з неї по всій СНД. Тим часом повторимося, це центральна тема для розробки УТП, ключових повідомлень і контенту. Банально, але якщо ви не розумієте глибоко клієнта, не можете формалізувати його pain points (больові точки), сфери інтересів і канали – про що далі можна говорити? З якої стелі маркетологи братимуть усі ці ключові повідомлення?

Наступні техніки описують способи одержання формулювань ключових повідомлень. Знову ж таки – зупинимося тільки на рідко використовуваних, хоча в ряді випадків – набагато ефективніших:

  • Про ХВП знають усі, але піраміда (ієрархія УТП) у рази ефективніша для В2В – вона відразу налаштовує ваші повідомлення за рівнями закупівельного центру, – від ген. директора та до фахівця.
  • Залучення через контексти ми відносимо до найскладніших, але й до найефективніших методів розробки ключових повідомлень. Ця техніка дозволяє отримувати сильні релевантні ключові повідомлення найбільш швидким способом.
  • Мепінг контенту – це класика для контент-маркетингу. Але в моделі залучення, яку ми пропонуємо в B2B Ray, ми працюємо по мепінгу з цілим комплексом – «тактики – повідомлення – контент (види та теми) – інструменти». Тобто, і контент, і інші елементи, повідомлення зручно та корисно «розкладати» за життєвим циклом клієнта.

Трохи більш детально про інші техніки – див. пост тут, а детальні методики ми розглядаємо в наших проєктах і тренінгах.

С. Критерії якості

Як оцінити якість ключових повідомлень – тут свій перелік контрольних пунктів:

 

Серед показників ефективності – лайки, переходи, трафік, час тощо – складно робити пріоритети без урахування ваших цілей. У диджитал-маркетингу сьогодні налічують десятки KPI, і кожен з них обслуговує певний пріоритет. Однак, для вибору KPI зручно та корисно користуватися тим же мепінгом – у цьому випадку ці пріоритети налаштовуються простіше. Наприклад, якщо ваш меседж стоїть на рекламній картинці в Facebook, ми розуміємо, що мова, швидше за все, йде про початкове залучення – тому лайки, охоплення і переходи будуть релевантною оцінкою. Навпаки, якщо у кампанії вирощування лідів ви запрошуєте на вебінар через е-мейл, то ключові меседжі, очевидно, будуть націлені на розкриття проблематики цільової аудиторії вебінару.

Найбільш критична за якістю область у повідомленнях, що з нею ми стикаємося у B2B Ray, – це неузгодженість за рівнями повідомлень. Найчастіше це проявляється у міжнародних філіях на місцевих ринках – коли, наприклад, є високорівневі повідомлення (і справді класні) на корпоративному рівні, але розкривати їх з адаптацією до місцевого середовища на рівні продукту або комерційних повідомлень менеджери не вміють.

  • Deliverable – конкретні внутрішні та зовнішні інструменти маркетингу та продажу.

Deliverable – як вихідний продукт – фіксує ваше знання-розуміння цих ключових повідомлень і робить їх доступними для всієї організації. Іншими словами, ми говоримо про внутрішні регламенти та стандарти. Тут, за класикою, ми розрізняємо Sales tools (внутрішні інструменти продажу) – пп. 1-6 нижче, а п.7 резюмує Collateral – зовнішні інструменти, які зазвичай використовують маркетологи, продавці, партнери, клієнти та інші стейкхолдери.

Ми спеціально не розписуємо п. 7, хоч інструментів тут десятки. Справа саме в тому, що ці зовнішні інструменти залежать від положень, що визначаються у внутрішніх. А їх найчастіше і немає. Саме тому ми маємо потім стільки незграбних кліше, заїжджених штампів, безликих повідомлень. Адже, погодьтеся, як можна зробити якісну брошуру під конкретну клієнтську програму (сегмент), без якісного опрацювання всього того, що описано вище в розділах А-С? У цілому нині ця зона – найбільш запущена у вітчизняному маркетингу. У найкращому разі організації роблять бренд-бук. Що стосується решти – як кажуть, «кінь не валявся». Але бренд-бук – це 50% того, що потрібно в області В2С, і лише 5% – для В2В! Чому ж В2В організації на цьому зупиняються? Одна з причин – в елементарному незнанні того, що являють собою зазначені документи, і для чого вони потрібні. Приклад класичного Sales playbook – див. шаблон тут.

  • Зв’язок із контентом

Як ми вже сказали, ключові повідомлення є частиною системи маркетингових комунікацій. Інша – і набагато більша частина – це контент-маркетинг. Багато хто навіть їх сьогодні поділяє і віддає пальму першості останньому. Так чи інакше, але ключові повідомлення – теж частина контенту, тому якісь точки перетину за методиками ми повинні розуміти.

П.1-3 або очевидні, або ми раніше пояснили. Ось щодо п. 4 – це, звичайно, тема професійних дискусій та суперечок. Підхід 4R – і якщо застосовувати часто – може ставити під сумнів ваші спроби формалізувати будь-які ключові повідомлення. Адже ясно, що це ситуаційний підхід найвищою мірою залежить від контексту – хто клієнт (персона – people), на якому етапі знаходиться, і яка його ситуація (момент часу і ситуаційний), яким каналом ми з ним спілкуємося (channel). Це та інші фактори специфікують наше ключове повідомлення. Однак на практиці очевидно, що ми не можемо нескінченно імпровізувати – і особливо у межах великих організацій. До речі, саме там ми найчастіше зустрічаємо сумні наслідки таких імпровізацій – продажі нічого виразного сказати клієнтам не можуть. Тому ми скоріше наполягаємо на зворотній логіці та підходах – повідомлення потрібно формалізувати, вписувати в скрипти, інтегрувати в мепінг контенту та інших інструменти продажу.

  • Цифровізація та Автоматизація

Ось ми й дісталися наших улюблених «-ацій».

Цифровий світ пропонує сьогодні величезну палітру інструментів для маркетологів. І, звичайно, є вони та в галузі роботи з ключовими повідомленнями.

Ми розділили тут контрольні точки за принципом від простого до складного. Корисні утиліти – не більше ніж вирішення тактичних завдань, наприклад, на вибір ключових слів в adwords, або контролі KPI соцмереж через Hootsuite. Набагато серйознішими виглядають автоматизовані кампанії лідогенерації та вирощування, які дозволяють платформи Marketing Automаtion. Тут можна досить гнучко реалізовувати принципи 4R й в автоматичному режимі. Ще вагоміше (в контексті того, про що ми тут говоримо) виглядають сучасні платформи CMS, що дозволяють автоматично налаштовувати веб-контент та ключові повідомлення на відвідувача сайту. Багато інших інструментів отримали сьогодні самостійну та окрему методичну концептуальну основу. Зазначимо тут, перш за все, напрямки АВМ (Account Based Marketing) і Enablement. І, звичайно, входить у життя обробка великих даних і аж до штучного інтелекту. Перемога Трампа на виборах США – одна з найяскравіших ілюстрацій на цю тему.

********

Отже, бачимо, що система створення ключових повідомлень набагато більша, ніж 1-2 методики типу ХВП чи технік «повідомлень, що продають». «Чи не надто складно», – запитає читач? «Ну так – доведеться попрацювати», – відповімо ми. Єдиною втіхою може бути тільки те, що все й одразу в подібному вигляді ніхто не застосовує – все залежить від вашого рівня зрілості.

Але важливо розпочати зміни у цій галузі. Адже В2В компанії продовжують сьогодні викидати левову частку бюджету маркетингу на рекламу чи івенти. Вихід із них – далеко не найкращий. Найчастіше компаніям просто нема чого сказати своїм клієнтам, важливого і по суті їхніх проблем. Створити розвинену систему маркетингових і комерційних повідомлень багатьом організаціям давно пора – без цього погано працює вся машина продажів. Ключові повідомлення та контент – це паливо для подібної машини. Тому якщо ви хочете, щоб машина їхала – готуйте гарне паливо.

П.С., ми готуємо вебінар на цю тему через пару тижнів – якщо будь-які моменти з вищевикладеного, ви вважаєте, вимагають детальних пояснень, – пишіть нам на info@b2b-ray.com – ми обов’язково їх включимо.

 

B2B Ray – організатор 3-ї конференції «Контент-маркетинг В2В»

B2B Ray є спонсором та організатором 3-ї конференції «Контент-маркетинг B2B», яка відбудеться 2 листопада у Києві. Конференція збирає керівників і маркетинг-директорів середнього та великого бізнесу з різних B2B ринків, насамперед складних і хайтек, де контент є «паливом» для машини лідогенерації.

(more…)

Прогнози В2В-маркетингу на 2017

Невеликий огляд, зроблений нами на основі закордонних джерел, говорить, що динаміка розвитку диджитал-технологій, як і нових концепцій у маркетингу B2B, наростає.

(more…)

Чек-лист для менеджера каналу продажів

Початок року – чудовий час фіналізувати річні бюджети й детальні плани.  Для менеджерів з каналів продажів ми підготували чек-лист інструментів, які мають бути добре «заточені» під партнерські програми та плани 2017 року.

(more…)