Стаття резюмує стан експертного контенту на хай-тек і промислових ринках в Україні, і знову ми говоримо про мобілізацію маркетинг-директорів і лідерів компаній за конкретними напрямками дій.
Загальна картина за попередніми роками
Експертний контент – як аналітичні статті та звіти, білі та е-книжки, кейс-стаді та успішні історії, практичні керівництва, демо-продукти, – традиційно стоїть як найцінніший у всіх західних опитуваннях і звітах. Картина та сама й у нас – відповіді на запитання “куди рухаються ринки та споживачі”, “у чому головні проблеми”, “які рішення найефективніші” або “як працює інновація…” та “що це дало в конкретному прикладі”, – традиційно містяться у зазначених вище видах контенту.
Опитування та бенчмаркінгові звіти Міжнародної маркетингової групи та B2B Ray (тут останній за 2016 рік) говорять про наше відставання. Якщо на Заході маркетинг компаній цілком серйозно розглядає вищевказані засоби як головні в завданнях генерації та вирощування лідів, а також поліпшення сервісу – у нас ці види на останніх місцях у практиках маркетингу.

Зрозумілі загалом і причини, вкажемо 2 головні:
- Низька культура і зрілість маркетингу – B2B пізніше за своїх колег з В2С переходять в онлайн, але розуміння відмінностей ще слабке, багато ще спроб копіювання 1:1 з В2С та зростання кількості контенту загалом стає скоріше спамом, ніж засобом залучення споживачів.
- Слабо розвинені практики лідогенерації через онлайн – подібно до своїх колег із В2С, B2B компанії досі намагаються залучити ринки через рекламу або спамоподібні розсилки. Методи обліку, контролю стану, вирощування лідів тощо – присутні у рідкісних компаній, – тому й немає попиту на лідоутворюючий контент. У більшості досі не визначена відповідальність у маркетингу за генерацію лідів. А далі все традиційно – немає бюджетів, немає навчання тощо.
Парадоксальна і сумна в цьому плані ситуація серед західних фірм. Маючи в себе в материнських компаніях тонни цінного контенту (того самого – лідоутворювального), компанії практично не приділяють уваги його перекладу на українську та активному просуванню через свої канали тут. Причина та сама – продакт-менеджери не мають у своїх KPI цілей з лідогенерації. А крім них, грамотно перекладати та просувати подібний контент практично нікому.
Протягом 5 років ми намагаємося впливати на різні B2B ринки з метою зміни ситуації та зростання цієї культури. Загалом ми бачимо прогрес – насамперед, серед самих B2B агентств (маркетингові дослідження, тренінги, консалтинг, диджитал-агентства тощо), а також представників хай-тек ринків, які виходять на глобальні світові ринки. Однак, за 5 років рух дуже слабкий серед місцевих виробників і більшості місцевих вендорів. Якщо “контент – це король”, то найчастіше він просто голий, і свідоцтв цьому маса в кожному сегменті B2B ринків.
Чи змінюється картина у 2017?
Результати свіжого дослідження “Smart Marketing for Engineer 2017”
Спочатку наведемо ще 1 свіжий звіт – саме в галузі інженерних компаній. У світі є чимало організацій, що спеціалізуються на питаннях маркетингу для інженерів. Одна з них – американська Trew Marketing. Згідно з їхнім опитуванням 2017 року по Європі – ось що європейські інженери вважають найбільш корисним (релевантним) для себе:
- Інженери віддають перевагу компаніям, які регулярно виробляють контент – особливо це тренд у молодих людей.
- Попереду за популярністю – саме експертний контент, рис.

- Сайти вендорів дуже сильно впливають на імідж і сприйняття бренду
Але найголовніший висновок – усі процеси закупівель зміщуються в онлайн. Пошукові запити та сайти вендорів – найцінніші джерела. Інженери віддають перевагу пошуку онлайн і читають контент до того, як спілкуватися з представниками вендора. Більшість етапів процесу закупівлі зміщено в онлайн. Інженери роблять, як мінімум, 3-4 взаємодії онлайн до розмови з вендором. Час 48 годин після 1-ї взаємодії критичний для розвитку відносин. Респонденти очікують почути хоча б “дякуємо” – за інтерес до свого бренду. Після – інтерес різко падає.
Загалом, картина та сама, про яку ми говоримо роками. І якщо складні інженерні ринки дещо запізнювалися щодо інших B2B-В2С сегментів, різниці зараз практично немає. У них.
Але що ж у нас? Наші регулярні опитування споживачів у межах клієнтських проєктів практично 1:1 ідентичні цій картині. Наші інженери так само дедалі більше зміщуються в онлайн, вважають за краще гуглити, і шукають цінний контент. Але чи змінюються постачальники та вендори? Чи враховують вони ці зміни у своїх тактиках маркетингу і продажів?
Що відповісти, давайте подивимось на результати свіжого конкурсу “Індустрія 4.0 в Україні”.
Головні висновки щодо конкурсу 4.0 у сфері маркетингу
За умовами конкурсу, номінанти представляли короткі описи та презентації, які мали доводити цінність інновацій (= технологій 4.0) для споживачів. 5 переможців показали пристойний рівень презентацій, а ще – розвинені, сучасні сайти. Однак загалом, по всьому пулу конкурсантів (27 фірм) є спільні помилки:
- Дуже слабкий фокус на споживачах – одиниці змогли ясно уявити “в чому проблема”, яку вирішує інновація.
- Лише 2 фірми ведуть блог і стільки ж – мають кейс-стаді. Завантажувані сучасні білі книги чи гайди – не виявлено.
Головний висновок звіту журі – експертний контент, що представляє цінність для споживачів і яскраво демонструє реальні конкурентні переваги, пропонують не більше 5% технологічних інноваторів.
Якщо згадувати цитату гуру менеджменту Пітера Друкера – “для успіху в бізнесі важливими є лише маркетинг та інновації, все інше – витрати”, – то наявність якісного маркетингу в цьому прикладі скоріше під питанням.
Звісно, у нас є і багато кращих прикладів. І щорічна конференція з контент-маркетингу їх регулярно фіксує. Однак ще раз. Цих найкращих прикладів, як і раніше, одиниці, і загальна картина по B2B сегментам змінюється слабо.
Якщо брати ширше по просуванню в цій галузі (4.0 – про яку “гуде” весь світ), то, попри наявність в Україні всіх провідних західних брендів, ми також не можемо знайти експертного освітнього контенту, адаптованого до місцевих ринків. Натомість – ми бачимо безліч “легких” статей і новинного контенту, що показує, якими швидкими темпами все розвивається “у них”. Тут тон і темп задають журналісти та навіть піарники громадських організацій.
Однак перший досвід просування цих технологій на місцевих ринках свідчить, що подібний контент практично не впливає на статус-кво технічних керівників (тобто справжніх ОПР-ів). Більшість із них, як і раніше, вважає 4.0 “мантрами”, “піаром” і “чистим маркетингом” – і, звісно, в гіршому сенсі цих слів. Чому? Та все тому ж – інженери довіряють вагомим аргументам і деталям, які їхньою мовою пояснюють “як ця штука працює”. А “мантри” – це для дилетантів.
Саме тому роль і якість експертного контенту в просуванні інновацій не можна недооцінювати.
Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) дає глибше пояснення причин відсутності освітнього контенту. Справа не тільки в “поганому маркетингу”. Власне, зруйнована або сильно деградувала сама система технічної освіти, підготовки та розвитку фахівців, створення справжньої технічної еліти за різними сегментами хай-тек:
- за винятком ІТ-галузі, у нас ніде системно не готують продакт-менеджерів – однієї з ключових спеціальностей для масових інновацій.
- освітні програми більшості ВНЗ сильно відстають від вимог ринку.
- практично зникають великі підприємства, що мають повні та серйозні цикли R&D – тоді, як малий бізнес не має коштів для розвитку в цій галузі.
- фахівці на підприємствах користуються старими ДСТУ минулого століття.
- рідкісні галузеві асоціації-спільноти культивують – розвивають високі проф. стандарти, які відповідають світовим.
Простіше кажучи, це називається професійна деградація. Звідки в такому середовищі бути сильним експертам чи експертній спільноті? Саме тому АППАУ докладає величезних зусиль для змін за всіма вищезазначеними елементами, що утворюють фундамент професійних стандартів. І звідки вже може виходити освітній, експертний та інші контенти.
Зрозуміло, однак, що це марафон. Що з цього вже виходить, який інший кращий досвід інших асоціацій і фірм у створенні експертного контенту, які є кращі практики для швидких перемог, що їх маркетинг уже може брати на озброєння, – розглянемо у 2-й частині цієї статті.







