Кадри для контент-менеджменту – проблема!

Цей пост резюмує одразу 2 напрямки наших активностей за останні місяці – спроби знайти контент-менеджера для власної компанії, а також більш розширене трактування кадрової проблеми в КМ з погляду маркетингу інновацій.

До останнього ми маємо відношення одразу в декількох напрямках диджитал-маркетингу, промислових хай-тек (АППАУ, Індустрія 4.0 в Україні), а також клубу B2B Ukraine. Якщо коротко – я хочу сказати, що проблема кадрів дійшла і сюди, і її актуальність буде тільки наростати.

Досвід B2B Ray

Протягом 4 місяців ми намагаємося заповнити вакансію контент-менеджера у власній компанії. Поки що безрезультатно. Вимоги стандартні – не тільки введення контенту в CMS, його редагування і просування в мережах, а й хоча б часткове вдавання, розуміння того, що вводиш, – іншими словами, має бути елементарна кваліфікація в самому предметі. Це автоматично апелює або до базової освіти (маркетинг, журналістика), або до інтересу і напрацьованого досвіду в цій галузі (просування в B2B).

Отже, що ми побачили за ці 4 місяці активного пошуку за особистими контактами та сайтами працевлаштування? Ось найважливіші спостереження:

  1. На ринку маса пропозицій за позиціями “копірайтинг”, “контент-менеджмент” тощо. Це реально сотні, напевно, тисячі людей, які є на вільному ринку.
  2. Здебільшого – народ іде на В2С ринки. Запитів від B2B практично немає – відповідно, профілі кандидатів уже специфіковані набагато більше під В2С.
  3. Однак умовних “B2B-шників” – море. Маса інженерів (що прикро – з тих самих спеціальностей, престиж яких ми підіймаємо в русі 4.0) раптом вирішують стати копірайтерами або контент-менеджерами. Але їхній рівень гуманітарних навичок у створенні якісного контенту при цьому, як правило, нульовий – жодного блогера з цього середовища ми не зустріли.
  4. Навпаки, активно мають попит журналісти. Ці хлопці 100% писати вміють. І за нашою інформацією, В2С-сегмент їх буквально розбирає – навіть старшокурсників. Так само як і маркетологів з кафедр промислового маркетингу. Принаймні, навіть попри особисті зв’язки з викладачами, нікого зі студентів залучити до цього з подібних кафедр нам не вдалося – найкращі вже розібрані.
  5. Серед цієї публіки (журналістів) є просто блискучі, з гострим розумом і великим кругозором. Однак, вузькі нішеві теми (а більшість B2B сегментів саме такі) – їм не цікаві, або здаються складними. Кілька таких людей, які побували на інтерв’ю, самі відмовилися від продовження.
  6. Складається чітке враження, що “фриланс” – понад усе. На наші пропозиції з постійного працевлаштування із зарплатами в районі 10 тис. грн було отримано всього близько 10 відгуків (за 3 місяці!). За аналогічні пропозиції з частковим працевлаштуванням, але з оплатою 2,5 тис. грн – понад 80.
  7. Останнє – “самоспостереження”: загалом у процесі пошуку ми поступово відмовлялися і “здавали” вимоги до професійного рівня контент-менеджерів B2B. Спочатку повністю відмовилися від обов’язковості маркетингової освіти (їх просто немає), потім – пом’якшили вимоги до наявного досвіду (включно з досвідом на B2B ринках), потім – ішли на гнучкість в усьому, де це можливо (оплата, графік роботи тощо).

Однак поки віз і нині там.

Досвід B2B Ukraine і хай-тек спільнот

Те, що вище – картина маленького агентства. Де немає HR-менеджера, і яке вперше проходить цей шлях пошуку фахівця нової професії на масових ринках праці. Можливо, картина зі станом фахівців з контент-менеджменту інша у фірмах на хай-тек ринках? Давайте подивимося.

Як євангелісти напряму контент-маркетингу у B2B, ми постійно шукаємо найкращі приклади та практики. І знаходимо – наш перелік постійно зростає, ось, наприклад, перелік найкращих практик за 2016 рік. Ми також просували успішні історії влаштування професійних гуманітаріїв (журналістів, вчителів…) у хай-тек фірми раніше. Однак при всіх цих успішних прикладах вистачає і неуспішних. Кілька професійних копірайтерів з великим досвідом у B2B (реально – одні з найкращих на нашому ринку), які потрапили до промислових хай-тек компаній з нашої подачі (як організаторів B2B Ukraine) не змогли “прижитися”. Причини різні, але загалом ніхто не витримав понад 1 рік.

Але головне, що масового припливу або точніше масових спроб шукати професійних контент-менеджерів з боку B2B ми не бачимо. Мабуть, цим здебільшого займаються ІТ-компанії, що виходять на глобальні ринки.

Загалом же, картинку щодо стану контент-маркетингу у вітчизняних хай-тек ринках добре відображає остання аналітика в конкурсі 4.0. Було проаналізовано пропозиції майже 30 компаній хай-тек ринків-учасників конкурсу.

  1. Попри наявність ресурсу маркетингу в багатьох компаніях, ні в кого не виявлено виділеної позиції контент-менеджера.
  2. Лише один із переможців користується послугами зовнішнього піар-агентства. Аутсорсинг окремих копірайтерів у цих компаніях також не виявлено.

Проте, тут знову в наявності вийшла проблема експертного контенту – його як і не було, так і немає. Тобто, різного роду статей з надлишком технічних деталей вистачає. Як і красивого піару – як статті в мас-медійних ресурсах. Але ось контенту для фахівців – не банального, освітнього, свіжого, у різних видах (відео, інфографіка…), глибокого (how to), аналітичного (стан ринків-клієнтів-технологій) – практично немає. Це спостереження відповідає 1:1 результатам опитувань B2B Ray – ММР 2015-16 рр., де експертний контент (як білі книжки, аналітичні звіти, кейс-стаді) – іде у нас на останніх місцях, – і в цьому разюча відмінність від розвинених країн.

В огляді сайтів згаданих компаній не виявлено навіть блогів – лише 3 компанії (з майже 30) мають у себе на сайті рубрику “Блог” або “Публікації”.

Те ж саме кажуть головні редактори технічних журналів – таких як “Світ автоматизації” або “Chipnews”, – проблема якісного контенту, як і раніше, актуальна, його дуже мало.

Заради справедливості слід зазначити, що якщо тема “модна” (наприклад, та ж 4.0), то її із задоволенням підхоплюють і популяризують численні сайти та портали, що мають комерційну основу. Наприклад, в Україні активні в цьому напрямі ain.ua, dou.ua та інші.

Однак, статті тут мають новинний або загальний піарівський характер – експертного або по-справжньому залучального контенту тут теж немає.

Висновки та пропозиції для хай-тек спільнот

Ну, загалом, ми доходимо тих самих банальних висновків, що й у подібних ситуаціях з іншими спеціальностями на мінливих ринках:

  1. Усе визначає попит – і попит на В2С ринках на професію “контент-менеджер” у рази більший, ніж на промислових і B2B. Однак, питання чому він такий низький на B2B залишається – адже сьогодні нікого не потрібно переконувати, що клієнти перебувають онлайн і вони шукають корисний контент, а не рекламу. Або потрібно?
  2. Ситуація з підготовкою професійних контент-менеджерів реально катастрофічна. Їх, утім, як і безліч інших спеціальностей маркетингу B2B, практично ніде не готують. А рівень самоучок залишає бажати кращого. У наявності також “перехоплення” студентів і випускників рідкісних кафедр промислового маркетингу, що існують, їхніми агресивнішими й організованішими (політики HR!) колегами з В2С. Це дуже схоже на ситуацію, коли найкращих інженерів практично скрізь сьогодні забирає ринок ІТ.
  3. Але, подібно до ІТ, рішення також зрозуміле – B2B компанії повинні більш явно, консолідовано і конкретно говорити ринку – “так нам потрібні ці фахівці такого-то профілю”. І включати для цього відповідні HR-методи та інструменти. Поки що цього консолідованого голосу не чути.

Загалом, нам потрібно сформувати пакет вимог до освітньої системи та до провайдерів кадрів на цьому ринку. У цьому й полягає наша пропозиція. Підтримуєте?

І ще – чомусь здається, що якщо збирати когось для чогось, то точно не маркетологів, і не HR-менеджерів, а саме перших осіб. На запитання “де ж попит, і чому настільки слабкий” – насамперед мають відповісти вони.

Комментарии:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *